Освітня програма закладу

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА 2022-2023 н.р.
https://docs.google.com/document/d/1mMQQbyhKxNTB-TcPFNoEuxRf5RcrDJOp/edit?usp=sharing&ouid=117860041208393574818&rtpof=true&sd=true
Освітня програма для 5 класу НУШ
https://docs.google.com/spreadsheets/d/164cMJBETmcfdXK--vJ0QsfndkOXtxovB/edit?usp=sharing&ouid=117860041208393574818&rtpof=true&sd=true




о


Погоджено                                                                                               Затверджую:

на засіданні педагогічної ради                      керівник   ОЗ «Крукеницький ЗЗСО І-ІІІ ступенів 

                                                                                    Мостиської міської ради Львівської області»          

від   28.08.2021                                                                                                       Г.Й.Панчишин

протокол № 1

 

 

 

 

 

Освітня програма

опорний заклад  «Крукеницький ЗЗСО І-ІІІ ступенів»

на 2021-2022 навчальний рік

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

 

 

Розділ 1.

Призначення школи та засіб її реалізації

3

Розділ 2.

Опис «моделі» випускника школи

3

Розділ 3. Цілі та задачі освітнього процесу школи

4

Розділ 4. Освітня програма закладу та її обґрунтування

5

4.1. Освітня програма початкової освіти

5

4.1.1. Освітня програма 1-4 класів

6

 

 

4.2. Освітня програма базової середньої освіти

10

4.3. Освітня програма 10-11 класів (профільна освіта)

16

Розділ 5. Організація освітнього процесу для дітей з особливими  

21

освітніми потребами

 

РоздРозділ  6.

 

23

Особливості організації освітнього процесу та застосовування

 

в ньому педагогічних технологій

 

Розділ 7.

 

24

Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

 

Розділ 8.

 

24

Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

 

Розділ 9.

 

24

Структура навчального року

 

Додатки

 

24

Розділ 1

 

Призначення школи та засіб її реалізації

 

Призначення школи полягає в наданні якісної повної загальної освіти дітям шкільного віку мікрорайону школи, забезпеченні їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

 

Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

 

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

 

Основним засобом реалізації призначення загальноосвітнього закладу є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. У той же час заклад має у своєму розпорядженні додаткові засоби реалізації свого призначення, а саме

 

· уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд;

 

· надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо);

 

· поглиблене вивчення окремих предметів;

 

· надання учням можливості вибору профілю навчання, темпу засвоєння навчального матеріалу;

 

· оригінальна організація навчальної діяльності, інтеграція навчальної та позанавчальної діяльності;

 

· надання широкого спектра додаткових освітніх програм і додаткових освітніх послуг. Освітня програма, що реалізується в закладі, спрямована на: формування в учнів сучасної

 

наукової картини світу; виховання працьовитості, любові до природи; розвиток в учнів національної самосвідомості; формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства; інтеграцію особистості в систему світової та національної культури; рішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві; виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави; створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

 

Реалізація освітньої програми школи здійснюється через три рівні освіти: початкова освіта тривалістю чотири роки; базова середня освіта тривалістю п’ять років; профільна середня освіта тривалістю три роки.

 

Розділ 2

Опис "моделі" випускника школи

Модель випускника Нової Української Школи – це необхідна основа для сміливих і успішних кроків у своє майбутнє. Всі інші здобутки у сфері компетентності може принести людині лише наполеглива цілеспрямована праця, бажання вчитися і ділитися досвідом з іншими.

 

Випускник школи має міцні знання і вміло користується ними. Знання та вміння отримані учнем тісно взаємопов’язані з його ціннісними орієнтирами.

Набуті життєві компетентності випускник вміло використовує для успішної самореалізації

 

у     житті, навчанні та праці. Він вміє критично мислити, логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення.

 

Наш випускник – це передусім людина творча, з великим потенціалом саморозвитку та самореалізації, широким спектром особистості:

 

·випускник школи добре проінформована особистість;

·прагне до самоосвіти та вдосконалення;

·готовий брати активну участь у суспільно-культурному житті громади, держави;

·є свідомим громадянином, готовим відповідати за свої вчинки;

·свідомо ставиться до свого здоров’я та довкілля;

·мислить креативно, використовуючи увесь свій творчий потенціал.

 

Випускник компетентний у ставленні до життя — реалізує себе через самопізнання, саморозуміння та інтелектуальну культуру.

 

Випускник початкових класів має знання, уміння та навички, передбачені стандартом початкової освіти. Він упевнений у собі, старанний, працелюбний, самостійний, дисциплінований, вмотивований на досягнення успіху, вміє слухати і чути, критично мислити і має почуття самоконтролю, навички навчальної діяльності, культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя.

 

Випускник базової основної школи володіє певними якостями і вміннями на рівні вимог державних освітніх стандартів успішно засвоює загальноосвітні програми з усіх предметів шкільного навчального плану; має систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення головного); володіє основами комп’ютерної грамотності; знає свої громадянські права і вміє їх реалізувати;оцінює свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; веде здоровий спосіб життя; готовий до форм і методів навчання, використовуваних у старших класах.

 

Випускник старших класів має міцні знання на рівні вимог державних освітніх стандартів, що забезпечує вступ до закладу вищої професійної освіти та подальше успішне навчання; володіє іноземною мовою на базовому рівні; має високий рівень комп'ютерної грамотності (програмування, навички технічного обслуговування); володіє культурою інтелектуальної діяльності; знає і поважає культуру України та інших народів; поважає свою й чужу гідність, права, свободи інших людей;дотримується правил культури поведінки і спілкування; має почуття соціальної відповідальності; веде здоровий спосіб життя; володіє способами отримання інформації; прагне духовного і соціального добробуту.

 

Наш випускник - свідомий громадянин і патріот своєї країни, готовий до сміливих і успішних кроків у майбутнє.

 

Розділ 3

 

Цілі та задачі освітнього процесу закладу

Цілі та задачі освітнього процесу на кожному рівні реалізації освітніх програм повинні бути обумовлені "моделлю" випускника, призначенням і місцем школи в освітньому просторі міста, району, мікрорайону. Вони повинні бути сформульовані конкретно, бути вимірними, досяжними, визначеними за часом, несуперечливими по відношенню одна до одної. Інакше кажучи, відповідати загальним вимогам, що пропонуються до визначення цілей і задач.

 

Перед школою поставлені такі цілі освітнього процесу:

 

1.Забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової, основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;

 

2.Гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;

 

3.Створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;

4.Формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;

5.Забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів;

 

6.    Підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та якісного проходження курсів перепідготовки;

 

7.                     Проведення атестації та сертифікації педагогів;

 

8.                     Цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази школи.

 

Розділ 4

Освітня програма закладу та її обґрунтування

4.1. Освітня програма початкової освіти

Освітня програма початкової освіти окреслює підходи до організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

 

Початкова освіта здобувається  з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»). Програма визначає загальний обсяг навчального навантаження на тиждень,   забезпечує взаємозв’язки окремих предметів, курсів за вибором,  їх інтеграцію  та логічну послідовність

вивчення які будуть подані в рамках навчальних планів:

 

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості.

 

Початкова освіта має такі цикли, як 1—2 і 3—4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності:

 

1)      вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

 

2)  здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

 

3)       математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

 

4)    компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

 

5)  інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

 

6)       екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання

природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

 

7)     інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

 

8)      навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно

 

і  в групі;

 

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я

 

і  збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

 

10)   культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

 

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

 

Основою формування ключових компетентностей є досвід здобувачів освіти, їх потреби, які мотивують до навчання, знання та вміння, які формуються в різному освітньому середовищі (школі, родині), різноманітних соціальних ситуаціях і зумовлюють формування ставлення до них.Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння, як читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

 

Компетентності здобувачів освіти визначено за такими освітніми галузями, які забезпечують формування всіх ключових компетентностей.

 

4.1.1. Освітня програма 1-4 класів

 

Освітню програму для 1-4 класів закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», у відповідності до Державного стандарту початкової освіти (постанова КМУ від 21.02.2018 № 87) та Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти (1-4 класи), затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 № 406. У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

 

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

-  дитиноцентрованості і природовідповідності;

 

-  узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

-  науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

 

-  наступності і перспективності навчання;

-  взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

 

-            логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

-  можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

-  творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

 

-  адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

 

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів всіх ключових компетентностей. Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

 

 

 

Навчальний план

 

Для 1- 4 класів

ОЗ «Крукеницький ЗЗСО І-ІІІ ступенів Мостиської міської ради Львівської області»

на 2021-2022 н.р.(НУШ)

 

№

з\п

Навчальні предмети

1

2

 

3

 

4

1.

Українська мова

5

5

       5

5

2.

Англійська мова

2

3

       3

3

3.

Математика

3

3

       3

3

4.

Я досліджую світ

7

8

       8

8

5.

Мистецтво:

1

1

      

 

 

Музика

1

1

        1

1

 

Образотворче мистецтво

 

 

        1

1

6.

Фізична культура

3

3

       3

3

 

Усього

19+3

21+3

   21+3

21+3

Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової: математика

1

 

 

1

 

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

20

22

23

23

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)

23

24

 

 

25

 

24

 

Всього фінансується (без урахування поділу класів на групи)

20+3

21+3

22+3

21+3

 

 

 

Програмою визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання, коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу. Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів освіти ключових компетентностей, передбачених стандартами початкової освіти. Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

 

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми використовуються внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

 

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

 

 Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які реалізуються в рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

 

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

 

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

 

4.2. Освітня програма базової середньої освіти

 

Освітня програма загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405) з навчанням українською мовою і вивченням мови національної меншини.

 

Освітня програма окреслює організацію закладом єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, визначає: загальний обсяг навчального навантаження, очікувані результати навчання учнів. рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти, вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.

 

 

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслює навчальний план закладу, який дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів.. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні.

 

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту".

 

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).

 

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

 

№

Ключові

Компоненти

з/п

компетентності

 

 

 

 

1

Спілкування

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати,

 

державною (і

робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у

 

рідною — у разі

текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти,

 

відмінності)

пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово),

 

мовами

грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно

 

 

вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко,

 

 

лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати,

 

 

доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих

 

 

іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику  предмета .

 

 

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних

 

 

формулювань.

 

 

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей,

 

 

доведення правил, теорем

 

 

 

2

Спілкування

Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій,

 

іноземними

визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст

 

мовами

автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних

 

 

жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати

 

 

спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань;

 

 

використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за

 

 

умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з

 

 

іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного

 

 

спілкування.

 

 

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її

 

 

для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення;

 

 

адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови

 

 

та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб

 

 

усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й

 

 

застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних

 

 

потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для

 

 

самостійного вивчення іноземних мов.

 

 

Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література,

 

 

мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

 

 

 

3

Математична

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією;

 

компетентність

встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої

 

 

дійсності (природними, культурними, технічними тощо);

 

 

розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і

 

 

досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів,

 

 

процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати;

 

 

прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач;

 

 

використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

 

 

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного

 

 

життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного,

 

 

економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення

 

 

інших предметів.

 

 

Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково

 

 

таких, що моделюють реальні життєві ситуації

 

 

 

4

Основні

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати

 

компетентності у

та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися

 

природничих

технологічними пристроями.

 

науках і

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як

 

технологіях

універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі

 

 

наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

 

 

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють

 

 

функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на

 

 

природу

 

 

 

5

Інформаційно-

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати

 

цифрова

алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі;

 

компетентність

використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та

 

 

оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

 

 

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її

 

 

отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для

 

 

ефективного розв’язування математичних задач.

 

 

за допомогою програмних засобів

 

 

 

6

Уміння вчитися

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й

 

впродовж життя

застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення

 

 

цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність;

 

 

моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати,

 

 

коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності;

 

 

доводити правильність власного судження або визнавати

 

 

помилковість.

 

 

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових

 

 

знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості

 

 

вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів

 

 

своєї діяльності.

 

 

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

 

 

 

7

Ініціативність і

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми,

 

підприємливість

аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення;

 

 

використовувати критерії раціональності, практичності,

 

 

ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення;

 

 

аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати;

 

 

використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів

 

 

розв’язання життєвого завдання.

 

 

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі;

 

 

переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне

 

 

оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

 

 

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту

 

 

 

8

Соціальна і

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших,

 

громадянська

оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів;

 

компетентності

аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати

 

 

аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в

 

 

команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі;

 

 

аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет.

 

 

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших

 

 

незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за

 

 

спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без

 

 

передчасного переходу до висновків; повага до прав людини,

 

 

активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

 

 

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

 

 

 

9

Обізнаність і

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку,

 

самовираження у

аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні

 

сфері культури

особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і

 

 

взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні

 

 

продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

 

 

Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного

 

 

розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого

 

 

предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

 

 

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва

 

 

 

10

Екологічна

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні

 

грамотність і

події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні,

 

здорове життя

екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації

 

 

результатів вирішення проблем можуть бути використані для

 

 

 

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.

 

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання; окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти.

 

Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;предмети за вибором;роботу в проектах;

 

Наскрізні змістові лінії

У навчальних програмах з усіх предметів виокремлено такі наскрізні змістові лінії:

     Наскрізні змістові лінії відбивають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно розкриваються у процесі навчання і виховання учнів. Наскрізні змістові лінії спільні для всіх навчальних предметів, є засобом інтеграції навчального змісту, корелюються з ключовими компетентностями, опанування яких забезпечує формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що визначають його поведінку в життєвих ситуаціях. Реалізація наскрізних змістових ліній полягає у відповідному трактуванні навчального змісту тем і не передбачає будь-якого його розширення чи поглиблення.

     Змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» націлена на формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

 Реалізація змістової лінії «Громадянська відповідальність» сприятиме формуванню діяльного члена громади і суспільства, який розуміє принципи і механізми функціонування суспільства, є вільною особистістю, яка визнає загальнолюдські й національні цінності та керується морально-етичними критеріями і почуттям громадянської відповідальності у власній поведінці.

 Вивченням питань, що належать до змістової лінії «Здоров'я і безпека» прагнуть сформувати учня як духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінного члена суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя і формувати безпечне життєве середовище.

Змістова лінія «Підприємливість та фінансова грамотність» націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

 

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

 

 

Навчальний план

для 5-9 класів

ОЗ «Крукеницький ЗЗСО І-ІІІ ступенів Мостиської міської ради Львівської області»

на 2021-2022н.р.

Таблиця 1 до Типової освітньої програми

 

Навчальні предмети

5

6

7

8

9

Українська мова

3,5

3,5

2,5

2

2

Українська література

2

2

2

2

2

Іноземна мова

3

3

3

3

3

Зарубіжна література

2

2

2

2

2

Історія України

1

1

1

1,5

1.5

Всесвітня історія

-

1

1

1

1

Основи правознавства

-

-

-

-

1

Музичне мистецтво

1

1

1

-

-

Образотворче мистецтво

1

1

1

-

-

Мистецтво

 

 

 

1

1

Математика

4

4

-

-

-

Алгебра

-

-

2

2

2

Геометрія

-

-

2

2

2

Природознавство

2

-

-

-

-

Біологія

-

2

2

2

2

Географія

-

2

2

2

1,5

Фізика

-

-

2

2

3

Хімія

-

-

1,5

2

2

Трудове навчання

2

2

1

1

1

Інформатика

1

1

1

2

2

Основи здоров’я

1

1

1

1

1

Фізична культура

3

3

3

3

3

Разом

23,5+3

26,5+3

28+3

28,5+3

30+3

Додатковий час на предмети,факультативи,індивідуальні заняття, консультації:

 

 

 

 

 

Християнська етика

1

1

1

1

1

Математика

1

 

1

 

1

Гранично допустиме навчальне навантаження

28

31

32

33

33

Всього (без урахування поділу класу на групи)

25,5+3

27,5+3

30+3

29,5+3

32+3

 

 

 

 

4.3. Освітня програма 10-11 класів (профільна середня освіта)

 

Освітня програма профільної середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

 

Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

 

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.

 

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

 

 

 

Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:

-  базові та вибірково-обов’язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту;

 

-  профільні предмети ;

-  курси за вибором, до яких належать спеціальні і факультативні курси.

 

Рішення про розподіл годин для формування відповідного профілю навчання прийнято з урахуванням         освітніх  потреб  учнів,  регіональних  особливостей,  кадрового  забезпечення,

 

матеріально-технічної бази тощо.

Кількість          годин для     вивчення    профільного            предмета   складається               з         кількості       годин,

 

відведених навчальним планом закладу освіти на вивчення відповідних базових предметів, і кількості годин, передбачених на профільні предмети;

 

Залишок навчальних годин, передбачених на вивчення профільних предметів, використано для збільшення кількості годин на вивчення базових предметів з урахуванням потреб учнів.

 

Очікувані результати навчання здобувачів освіти окреслені у Державному стандарті, Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

 

Освітні програми для учнів 10-11 класів, розроблена на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №406) суспільно-гуманітарного напрямку.

 

Профілі навчання для 10-х класів –  універсальний .

 

Профіль навчання для 11 класу –  суспільно-гуманітарний  напрямок (історичний профіль ).

 

Вони містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів, а також передбачає години на індивідуальні заняття.

 

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, забезпечується вивченням базових предметів: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Іноземна мова (англійська)», «Історія України», «Всесвітня історія», «Громадянська освіта», «Математика» та окремих природничих дисциплін: «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія» , «Фізична культура», «Захист Вітчизни».

 

У          програмі виокремлені наскрізні лінії «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність», які інтегрують ключові і загальнопредметні компетентності і сприяють формуванню в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

 

Зміст історичного профілю навчання реалізується системою окремих предметів. Кількість годин для вивчення профільних предметів збільшено за рахунок варіативної складової навчального плану з урахуванням освітніх потреб учнів та з метою формування ключових компетентностей учнів засобами усіх предметів.

 

 

 

Навчальний план

для 10 класу

ОЗ «Крукеницький ЗЗСО І-ІІІ ступенів Мостиської міської ради Львівської області»

на 2021-2022 н.р.

Універсальний профіль

 

Навчальні предмети

10 клас

Універсальний профіль

Українська мова

2

Українська література

2

Англійська мова

3

Зарубіжна література

1+1

Історія України

1.5+1

Всесвітня історія

1

Громадянська освіта :

                       2

Математика

3

Біологія і екологія

2

Фізика і астрономія

3

Хімія

1.5

Географія

1.5

Мистецтво

1

Фізична культура*

3

Захист Вітчизни

 

 

1,5

Технології

 

1+1

інформатика

1

РАЗОМ:

Варіативна складова

28+3+3

Факультативи:

 

Основи сім'ї

 

                      1

 

математика

 

 

1

Гранично допустиме навантаження

33

Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи)

33+3

 

Навчальний план

для 11-х класів

ОЗ «Крукеницький ЗЗСО І-ІІІ ступенів»

на 2021-2022 н.р.

Суспільно-гуманітарний напрям

 

Навчальні предмети

11-а

Універсальний профіль

11-б

Універсальний профіль

Українська мова

2

4

Українська література

2

2

Іноземна мова

3

3

Світова література

1

1

Історія України

3

1,5

Всесвітня історія

3

1

Громадянська освіта

 

 

 

 

Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)

3

3

Біологія і екологія

2

2

Географія

1

1

Фізика і астрономія

3

3

Хімія

2

1,5

Фізична культура

3

3

Захист Вітчизни

1,5

1,5

Разом

26,5+3

24.5+3

Вибірково-обов’язкові предмети:

 

 

Інформатика

1,5

1,5

Додаткові години на профільні предмети, окремі базові предмети,спеціальні курси,факультативні курси та індивідуальні заняття

 

 

 

 

Історія

 

               1

Основи сім’ї

1

1

Математика

1

1

Гранично допустиме навантаження на учня

33

33

Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи)

30+3

         29+3

 

 

Розділ 5

 

Організація освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами

 

На виконання Закону України «Про освіту», Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» від 15.08.2011 №872 (зі змінами, внесеними Постановою КМ від 09.08.2017 № 588), листа Міністерства освіти і науки України «Про організацію інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» від 18.05.2012 року № 1/9 – 384, «Щодо посадових обов’язків асистента вчителя» від 25.09.2012 року № 1/9-675, витягів з протоколів засідання психолого-медико-педагогічної консультації, заяв батьків та з метою реалізації права дітей з особливими освітніми потребами на освіту за місцем проживання їх соціалізацію та інтеграцію в суспільстві.

 

Для організації інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами у закладі створені умови для:

забезпечення безперешкодного доступу до будівель та приміщень закладу дітей з ООП; забезпечення необхідними навчально-методичними і наочно-дидактичними посібниками та індивідуальними технічними засобами навчання;

 

облаштування кабінетів -  психологічного розвантаження, логопедичного для проведення корекційно-розвиткових занять;

 

забезпечення відповідними педагогічними кадрами.

 

Інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітньому навчальному закладі на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей.

 

Освітній процес у класах з інклюзивним навчанням здійснюється відповідно до типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами.

 

 

 

.                                                        Розділ 6

 

Особливості організації освітнього процесу та застосовування

в ньому педагогічних технологій

 

Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили пріоритети в галузі освіти. Школа потребує нових нетрадиційних ідей, теорій, що відповідали б оптимальному розвитку дитини, сучасним потребам людства.

 

Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу технологій навчання. Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок.

сновними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок.

 

Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, лекції конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах з предмету. Перевірка та оцінювання досягнення компетентностей здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Для підготовки до заліків та іспитів проводяться оглядові консультацій, які допомагають учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.

 

У    закладі широко впроваджуються інформаційно-комунікативі технологій. Застосування ІКТ в освітньому процесі базується на загальному розумінні зміни ролі інформації та принципах інформаційної взаємодії в різних напрямках освітньої діяльності Це дозволяє формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності, критичне і логічне мислення, вміння приймати рішення, співпрацювати в команді, бути конкурентоздатними та впевненими особистостями.

 

Вчителями закладу створена модель уроків на основі синтезу оригінальних прийомів, елементів інноваційних педагогічних методик і інформаційно-комунікативних технологій та традиційних форм організації освітнього процесу. Розширено предметне навчальне середовище, створенні умови для оптимального розвитку навичок роботи з інформацією, формування вмінь і навичок дослідницької і пошукової роботи.

 

Серед використовуваних засобів: мультимедійні презентації, мультимедійні карти, проекти, онлайн-тести, програмовані засоби навчення та інше.

 

Вчителі не тільки самі активно використовувують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання учнями. Тому створенні вчителями персональні предметні сайти є однією з важливих форм роботи сучасного вчителя і є поштовхом для подальшого освоєння нових сучасних веб-ресурсів відповідно до вимог ІКкомпетентності, що важливо у процесі модернізації навчання в сучасній школі.

 

Розділ 7

 

Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

 

Рівень реалізації освітньої програми вивчається шляхом моніторингу якості проведення навчальних занять, моніторингу досягнення учнями результатів навчання (компетентностей); проведення контрольних випробувань учнів; участі учнів школи у предметних олімпіадах різного рівня, Всеукраїнських інтелектуальних конкурсах та турнірах; шляхом складання та захисту наукових проектів та участі в роботі МАН; аналізу результатів участі учнів у ДПА і ЗНО.

 

Розділ 8

Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

 

Для виконання освітніх програм школи на 2021/2022 навчальний рік передбачено використання, затверджених Міністерством освіти і науки України, навчальних програм з усіх предметів інваріативної частини; курсів за вибором і факультативів варіативної складової, що забезпечує інтеграцію загальноосвітніх (основних і додаткових) програм, у єдину освітню програму, що дозволяє одержати запланований результат освіти - "модель" випускника (додатки).

 

Розділ 9

 

Структура навчального року

Відповідно до статті 15 (розділ ХІІ) Закону України «Про освіту» структура навчального року, тривалість навчального тижня, інші форми організації освітнього процесу встановлюються загальноосвітнім навчальним закладом середньої освіти у межах часу передбаченого програмою.

Розпочати 2021/2022 навчальний рік у День знань 01 вересня 2021 року .

осінні канікули з 27 жовтня по 31 жовтня 2021 року;
зимові канікули з 25 грудня  2021 року по 09 січня 2022 року;
весняні канікули з 28 березня по 03 квітня 2021 року.
Навчальні заняття за семестровою системою, організувати у такі терміни:

перший семестр з 1 вересня по 24 грудня 2021 року;

другий семестр з 10 січня по 27 травня 2022 року;

 

 

 

Дата вручення документів про освіту буде визначена додатково (в залежності від термінів проведення ДПА, ЗНО).

 

Перелік предметів державної підсумкової атестації визначається Міністерством освіти і науки України. Терміни їх проведення визначаються навчальним закладом.

 

Орієнтовні терміни проведення ДПА для 4-х класів – остання декада травня 2022 року; для 9-х класів – календарний тиждень після закінчення навчального року.

 

Рішення про доцільність проведення навчальної практики та навчальних екскурсій приймає педагогічна рада школи.

 

Школа працює в режимі п’ятиденки з двома вихідними – субота, неділя. Навчальні заняття проводяться в одну зміну з 9.00 до 15.35 і регламентуються розкладом уроків, затвердженим директором школи. Упродовж навчального дня проводяться дві великі перерви по 20 хвилин: з

1040 до 11.00; з 1145 до 1205 .

 


годжено                                                                                          
     Затверджую:
на засіданні педагогічної ради                      керівник   ОЗ «Крукеницький ЗЗСО І-ІІІ ступенів»
 від                                                                                                          Г.Й.Панчишин
протокол №





Освітня програма
опорний заклад  «Крукеницький ЗЗСО І-ІІІ ступенів»
на 2020-2021 навчальний рік



ЗМІСТ




Розділ 1.
Призначення школи та засіб її реалізації
3
Розділ 2.
Опис «моделі» випускника школи
3
Розділ 3. Цілі та задачі освітнього процесу школи
4
Розділ 4. Освітня програма закладу та її обґрунтування
5
4.1. Освітня програма початкової освіти
5
4.1.1. Освітня програма 1-3 класів
6
4.1.2. Освітня програма 4 класу
8
4.2. Освітня програма базової середньої освіти
10
4.3. Освітня програма 10-11 класів (профільна освіта)
16
Розділ 5. Організація освітнього процесу для дітей з особливими
21
освітніми потребами

Розділ 6.

23
Особливості організації освітнього процесу та застосовування

в ньому педагогічних технологій

Розділ 7.

24
Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

Розділ 8.

24
Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

Розділ 9.

24
Структура навчального року

Додатки

24


Розділ 1

Призначення школи та засіб її реалізації

Призначення школи полягає в наданні якісної повної загальної освіти дітям шкільного віку мікрорайону школи, забезпеченні їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Основним засобом реалізації призначення загальноосвітнього закладу є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. У той же час заклад має у своєму розпорядженні додаткові засоби реалізації свого призначення, а саме

· уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд;

· надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо);

· поглиблене вивчення окремих предметів;

· надання учням можливості вибору профілю навчання, темпу засвоєння навчального матеріалу;

· оригінальна організація навчальної діяльності, інтеграція навчальної та позанавчальної діяльності;

· надання широкого спектра додаткових освітніх програм і додаткових освітніх послуг. Освітня програма, що реалізується в закладі, спрямована на: формування в учнів сучасної

наукової картини світу; виховання працьовитості, любові до природи; розвиток в учнів національної самосвідомості; формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства; інтеграцію особистості в систему світової та національної культури; рішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві; виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави; створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

Реалізація освітньої програми школи здійснюється через три рівні освіти: початкова освіта тривалістю чотири роки; базова середня освіта тривалістю п’ять років; профільна середня освіта тривалістю три роки.

Розділ 2
Опис "моделі" випускника школи
Модель випускника Нової Української Школи – це необхідна основа для сміливих і успішних кроків у своє майбутнє. Всі інші здобутки у сфері компетентності може принести людині лише наполеглива цілеспрямована праця, бажання вчитися і ділитися досвідом з іншими.

Випускник школи має міцні знання і вміло користується ними. Знання та вміння отримані учнем тісно взаємопов’язані з його ціннісними орієнтирами.
Набуті життєві компетентності випускник вміло використовує для успішної самореалізації

у    житті, навчанні та праці. Він вміє критично мислити, логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення.

Наш випускник – це передусім людина творча, з великим потенціалом саморозвитку та самореалізації, широким спектром особистості:

·випускник школи добре проінформована особистість;
·прагне до самоосвіти та вдосконалення;
·готовий брати активну участь у суспільно-культурному житті громади, держави;
·є свідомим громадянином, готовим відповідати за свої вчинки;
·свідомо ставиться до свого здоров’я та довкілля;
·мислить креативно, використовуючи увесь свій творчий потенціал.

Випускник компетентний у ставленні до життя — реалізує себе через самопізнання, саморозуміння та інтелектуальну культуру.

Випускник початкових класів має знання, уміння та навички, передбачені стандартом початкової освіти. Він упевнений у собі, старанний, працелюбний, самостійний, дисциплінований, вмотивований на досягнення успіху, вміє слухати і чути, критично мислити і має почуття самоконтролю, навички навчальної діяльності, культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя.

Випускник базової основної школи володіє певними якостями і вміннями на рівні вимог державних освітніх стандартів успішно засвоює загальноосвітні програми з усіх предметів шкільного навчального плану; має систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення головного); володіє основами комп’ютерної грамотності; знає свої громадянські права і вміє їх реалізувати;оцінює свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; веде здоровий спосіб життя; готовий до форм і методів навчання, використовуваних у старших класах.

Випускник старших класів має міцні знання на рівні вимог державних освітніх стандартів, що забезпечує вступ до закладу вищої професійної освіти та подальше успішне навчання; володіє іноземною мовою на базовому рівні; має високий рівень комп'ютерної грамотності (програмування, навички технічного обслуговування); володіє культурою інтелектуальної діяльності; знає і поважає культуру України та інших народів; поважає свою й чужу гідність, права, свободи інших людей;дотримується правил культури поведінки і спілкування; має почуття соціальної відповідальності; веде здоровий спосіб життя; володіє способами отримання інформації; прагне духовного і соціального добробуту.

Наш випускник - свідомий громадянин і патріот своєї країни, готовий до сміливих і успішних кроків у майбутнє.

Розділ 3

Цілі та задачі освітнього процесу закладу
Цілі та задачі освітнього процесу на кожному рівні реалізації освітніх програм повинні бути обумовлені "моделлю" випускника, призначенням і місцем школи в освітньому просторі міста, району, мікрорайону. Вони повинні бути сформульовані конкретно, бути вимірними, досяжними, визначеними за часом, несуперечливими по відношенню одна до одної. Інакше кажучи, відповідати загальним вимогам, що пропонуються до визначення цілей і задач.

Перед школою поставлені такі цілі освітнього процесу:

1.Забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової, основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;

2.Гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;

3.Створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;
4.Формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;
5.Забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів;

6.    Підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та якісного проходження курсів перепідготовки;

7.                     Проведення атестації та сертифікації педагогів;

8.                     Цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази школи.

Розділ 4
Освітня програма закладу та її обґрунтування
4.1. Освітня програма початкової освіти
Освітня програма початкової освіти окреслює підходи до організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

Початкова освіта здобувається  з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»). Програма визначає загальний обсяг навчального навантаження на тиждень,   забезпечує взаємозв’язки окремих предметів, курсів за вибором,  їх інтеграцію  та логічну послідовність
вивчення які будуть подані в рамках навчальних планів:

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості.

Початкова освіта має такі цикли, як 1—2 і 3—4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності:

1)      вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2)  здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3)       математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4)    компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5)  інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6)       екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання
природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7)     інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8)      навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно

і  в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я

і  збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10)   культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Основою формування ключових компетентностей є досвід здобувачів освіти, їх потреби, які мотивують до навчання, знання та вміння, які формуються в різному освітньому середовищі (школі, родині), різноманітних соціальних ситуаціях і зумовлюють формування ставлення до них.Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння, як читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Компетентності здобувачів освіти визначено за такими освітніми галузями, які забезпечують формування всіх ключових компетентностей.

4.1.1. Освітня програма 1-3 класів

Освітню програму для 1-3 класів закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», у відповідності до Державного стандарту початкової освіти (постанова КМУ від 21.02.2018 № 87) та Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти (1-3 класи), затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 № 406. У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:
-  дитиноцентрованості і природовідповідності;

-  узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
-  науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

-  наступності і перспективності навчання;
-  взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

-            логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
-  можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
-  творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

-  адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів всіх ключових компетентностей. Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.


Навчальний план
Для 1- 3 класів
ОЗ «Крукеницький ЗЗСО І-ІІІ ступенів»
на 2020-2021 н.р.(НУШ)

№
з\п
Навчальні предмети
1
2

3
1.
Українська мова
5
5
       5
2.
Іноземна мова
2
3
       3
3.
Математика
3
3
       3
4.
Я досліджую світ
7
8
       8
5.
Мистецтво:
Музика
Образотворче мистецтво
1
1
1
1
      
        1
        1
6.
Фізична культура
3
3
       3

Усього
19+3
21+3
   21+3
Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової: математика

1


Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня
20
22
23
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)
19
22


21

Програмою визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання, коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу. Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів освіти ключових компетентностей, передбачених стандартами початкової освіти. Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми використовуються внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

4.1.2. Освітня програма 4 класу
Освітня програма для 4 класу розроблена на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти

І  ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 407) з української мовою навчання з вивченням мови національної меншини. Вона визначає:

загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів;

очікувані результати навчання учнів;

рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Навчальний план
для 4 класу
ОЗ «Крукеницький ЗЗСО І-ІІІ ступенів»
на 2020-2021 н.р.

№
з\п
Предмет

4
1.
Українська мова

7
2.
Іноземна мова (англійська)

2
3.
Математика

4
4.
Природознавство

2
5.
Музичне мистецтво

1
6.
Образотворче мистецтво

1
7.
Трудове навчання

1
8.
Інформатика

1
9.
Основи здоров'я

1
10.
Фізична культура

3
11.
Я у світі

1
Разом:

21+3
Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової:
 Математика
Я у світі



1
1
Гранично допустиме тижневе навантаження на учня

23
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)

26


 Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які реалізуються в рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

4.2. Освітня програма базової середньої освіти

Освітня програма загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405) з навчанням українською мовою і вивченням мови національної меншини.

Освітня програма окреслює організацію закладом єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, визначає: загальний обсяг навчального навантаження, очікувані результати навчання учнів. рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти, вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.


Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслює навчальний план закладу, який дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів.. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту".

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№
Ключові
Компоненти
з/п
компетентності




1
Спілкування
Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати,

державною (і
робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у

рідною — у разі
текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти,

відмінності)
пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово),

мовами
грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно


вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко,


лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати,


доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих


іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику  предмета .


Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних


формулювань.


Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей,


доведення правил, теорем



2
Спілкування
Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій,

іноземними
визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст

мовами
автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних


жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати


спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань;


використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за


умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з


іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного


спілкування.


Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її


для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення;


адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови


та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб


усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й


застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних


потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для


самостійного вивчення іноземних мов.


Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література,


мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.



3
Математична
Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією;

компетентність
встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої


дійсності (природними, культурними, технічними тощо);


розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і


досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів,


процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати;


прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач;


використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.


Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного


життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного,


економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення


інших предметів.


Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково


таких, що моделюють реальні життєві ситуації



4
Основні
Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати

компетентності у
та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися

природничих
технологічними пристроями.

науках і
Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як

технологіях
універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі


наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях


Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють


функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на


природу



5
Інформаційно-
Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати

цифрова
алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі;

компетентність
використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та


оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.


Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її


отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для


ефективного розв’язування математичних задач.


за допомогою програмних засобів



6
Уміння вчитися
Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й

впродовж життя
застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення


цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність;


моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати,


коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності;


доводити правильність власного судження або визнавати


помилковість.


Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових


знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості


вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів


своєї діяльності.


Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії



7
Ініціативність і
Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми,

підприємливість
аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення;


використовувати критерії раціональності, практичності,


ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення;


аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати;


використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів


розв’язання життєвого завдання.


Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі;


переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне


оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.


Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту



8
Соціальна і
Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших,

громадянська
оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів;

компетентності
аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати


аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в


команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі;


аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет.


Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших


незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за


спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без


передчасного переходу до висновків; повага до прав людини,


активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.


Навчальні ресурси: завдання соціального змісту



9
Обізнаність і
Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку,

самовираження у
аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні

сфері культури
особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і


взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні


продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).


Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного


розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого


предмета на людську культуру та розвиток суспільства.


Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва



10
Екологічна
Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні

грамотність і
події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні,

здорове життя
екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації


результатів вирішення проблем можуть бути використані для



Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання; окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти.

Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;предмети за вибором;роботу в проектах;

Наскрізні змістові лінії
У навчальних програмах з усіх предметів виокремлено такі наскрізні змістові лінії:
     Наскрізні змістові лінії відбивають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно розкриваються у процесі навчання і виховання учнів. Наскрізні змістові лінії спільні для всіх навчальних предметів, є засобом інтеграції навчального змісту, корелюються з ключовими компетентностями, опанування яких забезпечує формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що визначають його поведінку в життєвих ситуаціях. Реалізація наскрізних змістових ліній полягає у відповідному трактуванні навчального змісту тем і не передбачає будь-якого його розширення чи поглиблення.

     Змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» націлена на формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.
 Реалізація змістової лінії «Громадянська відповідальність» сприятиме формуванню діяльного члена громади і суспільства, який розуміє принципи і механізми функціонування суспільства, є вільною особистістю, яка визнає загальнолюдські й національні цінності та керується морально-етичними критеріями і почуттям громадянської відповідальності у власній поведінці.
 Вивченням питань, що належать до змістової лінії «Здоров'я і безпека» прагнуть сформувати учня як духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінного члена суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя і формувати безпечне життєве середовище.
Змістова лінія «Підприємливість та фінансова грамотність» націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.
Навчальний план
для 5-9 класів
ОЗ «Крукеницький ЗЗСО І-ІІІ ступенів»
на 2020-2021н.р.


Навчальні предмети
5
6
7
8
9
Українська мова
3,5
3,5
2,5
2
2
Українська література
2
2
2
2
2
Іноземна мова
3
3
3
3
3
Зарубіжна література
2
2
2
2
2
Історія України
1
1
1
1,5
1.5
Всесвітня історія
-
1
1
1
1
Основи правознавства
-
-
-
-
1
Музичне мистецтво
1
1
1
1
-
Образотворче мистецтво
1
1
1
-
-
Мистецтво




1
Математика
4
4
-
-
-
Алгебра
-
-
2
2
2
Геометрія
-
-
2
2
2
Природознавство
2
-
-
-
-
Біологія
-
2
2
2
2
Географія
-
2
2
2
1,5
Фізика
-
-
2
2
3
Хімія
-
-
1,5
2
2
Трудове навчання
2
2
1
1
1
Інформатика
1
1
1
2
2
Основи здоров’я
1
1
1
1
1
Фізична культура
3
3
3
3
3
Разом
23,5+3
26,5+3
28+3
28,5+3
30+3
Додатковий час на предмети,факультативи,індивідуальні заняття, консультації:





Християнська етика
1
1
1
1
1
Математика

1


1
Гранично допустиме навчальне навантаження
28
31
32
33
33
Всього (без урахування поділу класу на групи)
24,5+3
28,5+3
29+3
29,5+3
32+3




4.3. Освітня програма 10-11 класів (профільна середня освіта)

Освітня програма профільної середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.



Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:
-  базові та вибірково-обов’язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту;

-  профільні предмети ;
-  курси за вибором, до яких належать спеціальні і факультативні курси.

Рішення про розподіл годин для формування відповідного профілю навчання прийнято з урахуванням        освітніх  потреб  учнів,  регіональних  особливостей,  кадрового  забезпечення,

матеріально-технічної бази тощо.
Кількість          годин для     вивчення    профільного           предмета   складається               з         кількості       годин,

відведених навчальним планом закладу освіти на вивчення відповідних базових предметів, і кількості годин, передбачених на профільні предмети;

Залишок навчальних годин, передбачених на вивчення профільних предметів, використано для збільшення кількості годин на вивчення базових предметів з урахуванням потреб учнів.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти окреслені у Державному стандарті, Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Освітні програми для учнів 10-11 класів, розроблена на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №406) суспільно-гуманітарного напрямку.

Профілі навчання для 10-х класів – історичний та універсальний .

Профіль навчання для 11 класу –  суспільно-гуманітарний  напрямок (історичний профіль ).

Вони містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів, а також передбачає години на індивідуальні заняття.

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, забезпечується вивченням базових предметів: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Іноземна мова (англійська)», «Історія України», «Всесвітня історія», «Громадянська освіта», «Математика» та окремих природничих дисциплін: «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія» , «Фізична культура», «Захист Вітчизни».

У          програмі виокремлені наскрізні лінії «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність», які інтегрують ключові і загальнопредметні компетентності і сприяють формуванню в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Зміст історичного профілю навчання реалізується системою окремих предметів. Кількість годин для вивчення профільних предметів збільшено за рахунок варіативної складової навчального плану з урахуванням освітніх потреб учнів та з метою формування ключових компетентностей учнів засобами усіх предметів.

Навчальний план
для 10-х класів
ОЗ «Крукеницький ЗЗСО І-ІІІ ступенів»
на 2020-2021 н.р.
Суспільно-гуманітарний напрям

Навчальні предмети
10-а
Історичний профіль
10-б
Універсальний профіль
Українська мова
2
4
Українська література
2
2
Іноземна мова
3
3
Світова література
1
1
Історія України
3
1,5
Всесвітня історія
3
1
Громадянська освіта
2
2


Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)
3
3
Біологія і екологія
2
2
Географія
1,5
1,5
Фізика і астрономія
3
3
Хімія
1,5
1,5
Фізична культура
3
3
Захист Вітчизни
1,5
1,5
Разом
28,5+3
27+3
Вибірково-обов’язкові предмети:


Інформатика
1,5
1,5
Додаткові години на профільні предмети, окремі базові предмети,спеціальні курси,факультативні курси та індивідуальні заняття


«Становлення української державності»
1
1
Математика
1
1
Гранично допустиме навантаження на учня
33
33
Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи)
32+3
30,5+3


Навчальний план
для 11 класу
ОЗ «Крукеницький ЗЗСО І-ІІІ ступенів»
на 2020-2021 н.р.
Суспільно-гуманітарний (історичний профіль)

Навчальні предмети
11 клас
Українська мова
2
Українська література
2
Іноземна мова
3
Зарубіжна література
1
Історія України
3
Всесвітня історія
3
Громадянська освіта :
                       -
Математика(алгебра і початки аналізу та геометрія)
3
Біологія і екологія
2
Фізика і астрономія
4
Хімія
2
Географія
1
Мистецтво
1
Фізична культура*
3
Захист Вітчизни
1,5
Разом
28.5+3
Вибірково-обовязкові предмети:

Технології
1
Інформатика
1
Додаткові години на профільні предмети, окремі базові предмети,спеціальні курси,факультативні курси та індивідуальні заняття

Українська мова
1
Математика
1
Гранично допустиме навантаження на учня
33
Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи)
32.5+3

Розділ 5

Організація освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами

На виконання Закону України «Про освіту», Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» від 15.08.2011 №872 (зі змінами, внесеними Постановою КМ від 09.08.2017 № 588), листа Міністерства освіти і науки України «Про організацію інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» від 18.05.2012 року № 1/9 – 384, «Щодо посадових обов’язків асистента вчителя» від 25.09.2012 року № 1/9-675, витягів з протоколів засідання психолого-медико-педагогічної консультації, заяв батьків та з метою реалізації права дітей з особливими освітніми потребами на освіту за місцем проживання їх соціалізацію та інтеграцію в суспільстві.

Для організації інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами у закладі створені умови для:
забезпечення безперешкодного доступу до будівель та приміщень закладу дітей з ООП; забезпечення необхідними навчально-методичними і наочно-дидактичними посібниками та індивідуальними технічними засобами навчання;

облаштування кабінетів -  психологічного розвантаження, логопедичного для проведення корекційно-розвиткових занять;

забезпечення відповідними педагогічними кадрами.

Інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітньому навчальному закладі на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей.

Освітній процес у класах з інклюзивним навчанням здійснюється відповідно до типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами.



.                                                        Розділ 6

Особливості організації освітнього процесу та застосовування
в ньому педагогічних технологій

Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили пріоритети в галузі освіти. Школа потребує нових нетрадиційних ідей, теорій, що відповідали б оптимальному розвитку дитини, сучасним потребам людства.

Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу технологій навчання. Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок.
сновними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок.

Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, лекції конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах з предмету. Перевірка та оцінювання досягнення компетентностей здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Для підготовки до заліків та іспитів проводяться оглядові консультацій, які допомагають учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.

У    закладі широко впроваджуються інформаційно-комунікативі технологій. Застосування ІКТ в освітньому процесі базується на загальному розумінні зміни ролі інформації та принципах інформаційної взаємодії в різних напрямках освітньої діяльності Це дозволяє формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності, критичне і логічне мислення, вміння приймати рішення, співпрацювати в команді, бути конкурентоздатними та впевненими особистостями.

Вчителями закладу створена модель уроків на основі синтезу оригінальних прийомів, елементів інноваційних педагогічних методик і інформаційно-комунікативних технологій та традиційних форм організації освітнього процесу. Розширено предметне навчальне середовище, створенні умови для оптимального розвитку навичок роботи з інформацією, формування вмінь і навичок дослідницької і пошукової роботи.

Серед використовуваних засобів: мультимедійні презентації, мультимедійні карти, проекти, онлайн-тести, програмовані засоби навчення та інше.

Вчителі не тільки самі активно використовувують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання учнями. Тому створенні вчителями персональні предметні сайти є однією з важливих форм роботи сучасного вчителя і є поштовхом для подальшого освоєння нових сучасних веб-ресурсів відповідно до вимог ІКкомпетентності, що важливо у процесі модернізації навчання в сучасній школі.

Розділ 7

Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

Рівень реалізації освітньої програми вивчається шляхом моніторингу якості проведення навчальних занять, моніторингу досягнення учнями результатів навчання (компетентностей); проведення контрольних випробувань учнів; участі учнів школи у предметних олімпіадах різного рівня, Всеукраїнських інтелектуальних конкурсах та турнірах; шляхом складання та захисту наукових проектів та участі в роботі МАН; аналізу результатів участі учнів у ДПА і ЗНО.

Розділ 8
Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

Для виконання освітніх програм школи на 2020/2021 навчальний рік передбачено використання, затверджених Міністерством освіти і науки України, навчальних програм з усіх предметів інваріативної частини; курсів за вибором і факультативів варіативної складової, що забезпечує інтеграцію загальноосвітніх (основних і додаткових) програм, у єдину освітню програму, що дозволяє одержати запланований результат освіти - "модель" випускника (додатки).

Розділ 9

Структура навчального року
Відповідно до статті 15 (розділ ХІІ) Закону України «Про освіту» структура навчального року, тривалість навчального тижня, інші форми організації освітнього процесу встановлюються загальноосвітнім навчальним закладом середньої освіти у межах часу передбаченого програмою.
Розпочати 2020/2021 навчальний рік у День знань 01 вересня 2020 року .
осінні канікули з 26 жовтня по 01 листопада 2020 року;
зимові канікули з 25 грудня  2020 року по 10 січня 2021 року;
весняні канікули з 23 по 28 березня 2021 року.
Навчальні заняття за семестровою системою, організувати у такі терміни:
перший семестр з 1 вересня по 24 грудня 2020 року;
другий семестр з 11січня по 28 травня 2021 року;



Дата вручення документів про освіту буде визначена додатково (в залежності від термінів проведення ДПА, ЗНО).

Перелік предметів державної підсумкової атестації визначається Міністерством освіти і науки України. Терміни їх проведення визначаються навчальним закладом.

Орієнтовні терміни проведення ДПА для 4-х класів – остання декада травня 2021 року; для 9-х класів – календарний тиждень після закінчення навчального року.

Рішення про доцільність проведення навчальної практики та навчальних екскурсій приймає педагогічна рада школи.

Школа працює в режимі п’ятиденки з двома вихідними – субота, неділя. Навчальні заняття проводяться в одну зміну з 9.00 до 15.35 і регламентуються розкладом уроків, затвердженим директором школи. Упродовж навчального дня проводяться дві великі перерви по 20 хвилин: з

1040 до 11.00; з 1145 до 1205 .

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)