Внутрішня система забезпечення якості освіти

       

                  

 Затверджено:

                                                          наказом від 02.09.2021р. №56

Положення

про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Опорному закладі «Крукеницький ЗЗСО І-ІІІ ступенів

Мостиської міської ради Львівської області»

 

РОЗДІЛИ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

1.     Загальні положення

2.     Структура внутрішньої системи забезпечення якості освіти в навчальному закладі

3.     Політика та процедури забезпечення якості освіти

4.     Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

5.     Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

6.     Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

7.     Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти

8.     Механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти

І. Загальні положення

Внутрішня система забезпечення якості освітньої діяльності та якості загальної середньої освіти ( далі – внутрішня система забезпечення якості) інтегрована в загальну систему управління якістю  ОЗ «Крукеницький ЗЗСО І-ІІІ ступенів Мостиської міської ради Львівської області» ( далі навчальний заклад). Вона має гарантувати якість освітньої діяльності і забезпечувати стабільне виконання нею вимог чинного законодавства, державних та галузевих стандартівосвіти.

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в якістю  ОЗ «Крукеницький ЗЗСО І-ІІІ ступенів Мостиської міської ради Львівської області на підставі:

·         Законів України «Про освіту»  (стаття 41. Система забезпечення якості освіти); «Про загальну середню освіту»;

·         розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»;

·         ДСТУ ISO 9001:2015 Системи управління якістю. Вимоги;

·                  ДСТУ ISO 9000:2015 Системи управління якістю. Основні положення та словник термінів;

·         наказу Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 № 17

«Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти».

Внутрішні чинники  забезпечення якості загальної середньої освіти будемо розглядати як:

-          якість основних умов освітнього процесу;

-          якість реалізації освітнього процесу;

-          якість результатів освітнього процесу.

Забезпечення якості загальної середньої освіти закладу повинні відповідати Державним стандартам відповідних рівнів, що є пріоритетом та спільною метою освітньої діяльності всіх її учасників.

Положення регламентує зміст і порядок забезпечення якості освіти  для здобувачів загальної середньої освіти за такими напрямками:

-          освітнє середовище;

-          система оцінювання освітньої діяльності здобувачів освіти;

-          система педагогічної діяльності;

-          система управлінської діяльності.

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти погоджується педагогічною радою, яка має право вносити в нього зміни та доповнення і затверджується керівником закладу.

Внутрішня система забезпечення якості загальної середньої освіти у школі базується на таких принципах:

·         Автономія закладу освіти.

·         Дитиноцентризм.

·         Гнучкість і адаптивність.

·         Постійне вдосконалення.

·         Демократизм.

·         Вплив зовнішніх чинників.

·         Академічна доброчесність.

·         Цілісність системи управління якістю.

·         Компетентнісний підхід до формування мети, змісту та результатів навчання.

·         Практична спрямованость освітнього процесу.

·         Сприяння системи внутрішнього моніторингу підвищенню якості освіти в школі.

·         Активна участь усіх працівників навчального закладу у реалізації стандартів із забезпечення якості освіти.

- Принцип процесного підходу, що розглядає діяльність як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених  стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю.

-       Принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу.

-       Принцип безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації суб’єктами освітньої діяльності на різних етапах процесу підготовки випускника.

-       Принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності.

-       Принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.

  Забезпечення якості загальної середньої освіти на рівні державних стандартів є пріоритетним напрямом та метою спільної діяльності всіх учасників освітнього процесу.

Забезпечення якості освіти є багатоплановим і включає:

-наявність необхідних ресурсів (кадрових, фінансових, матеріальних, інформаційних, наукових, навчально-методичних тощо);

-організацію освітнього процесу, яка найбільш адекватно відповідає сучасним тенденціям розвитку національної та світової економіки і освіти;

-контроль освітньої діяльності у навчальному закладі;

- гарантування якості освіти;

- формування довіри громади до навчального закладу;

- постійне та послідовне підвищення якості освіти.

Внутрішня система забезпечення школою якості загальної середньої освіти повинна бути об’єктивною, відкритою, інформативною, прозорою.

ІІ. Структура внутрішньої системи забезпечення якості освіти в навчальному закладі

·         політика та процедури внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

·         система та механізми забезпечення академічної доброчесності в закладі освіти;

·         критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

·         критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

·         критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;

·         механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

 

ІІІ.  Політика та процедури внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти передбачають здійснення таких процедур і заходів:

- удосконалення планування освітньої діяльності;

- підвищення якості знань здобувачів освіти;

- посилення кадрового потенціалу закладу освіти та підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

- забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти;

- розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління освітнім процесом;

- забезпечення публічності інформації про діяльність закладу;

- створення системи запобігання та виявлення академічної недоброчесності діяльності педагогічних працівників та здобувачів освіти.

Основними напрямками політики із забезпечення якості освітньої діяльності в закладі освіти є:

- якість освіти;

- рівень професійної компетентності педагогічних працівників і забезпечення їх вмотивованості до підвищення якості освітньої діяльності;

- якість реалізації освітніх програм, вдосконалення змісту, форм та методів освітньої діяльності та підвищення рівня об’єктивності оцінювання.

3.1. Створення системи та механізмів забезпечення академічної доброчесності (див. розділ ІV).

3.2. Забезпечення наявності в закладі освіти необхідних ресурсів для організації освітнього процессу

Одним із основних елементів забезпечення якості освітнього процесу в  якістю  ОЗ «Крукеницький ЗЗСО І-ІІІ ступенів Мостиської міської ради Львівської області» є наявність відповідних ресурсів (кадрових, матеріально-технічних, навчально-методичних та інформаційних) та ефективність їх застосування.

Навчальні програми, за якими здійснюється освітній процес здобувачів загальної середньої освіти, забезпечують можливість досягнення компетентностей.

 Будинки та споруди відповідають санітарно-гігієнічним нормам. Усі приміщення використовуються упродовж навчального року з повним навантаженням, утримуються в належному стані. Кількість навчальних приміщень забезпечує навчання учнів в одну зміну.

У наявності навчальні програми з усіх освітніх предметів, курсів за вибором. У законодавстві загальні вимоги, які забезпечують безпечне освітнє середовище закладу регулює Закон «Про освіту». Права та обов’язки всіх учасників освітнього процесу визначаються в ньому у 53, 54 та 55 статтях.

Визначаємо три основні складові безпечного освітнього середовища:

·         безпечні й комфортні умови праці та навчання;

·         відсутність дискримінації та насильства;

·         створення інклюзивного і мотивувального простору.

Створення безпеки спрямоване на виконання таких завдань:

1.     – забезпечення реалізації права громадян на початкову, базову та повну загальну середню освіту;

2.     формування ключових компетентностей сучасної особистості:

·         вільне володіння державною мовою;

·         здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;

·         математична компетентність;

·         компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

·         інноваційність;

·         екологічна компетентність;

·         інформаційно-комунікаційна компетентність;

·         навчання впродовж життя;

·         громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

·         культурна компетентність;

·         підприємливість та фінансова грамотність;

·         інші компетентності, передбачені стандартом освіти.

3.     формування наскрізних умінь учнів: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

4.     виховання громадянина України;

5.     виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;

6.     формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості, підготовленої до професійного самовизначення;

7.     виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов'язків людини і громадянина;

8.     розвиток особистості учня, його здібностей і обдарувань, наукового світогляду;

9.     реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

10.                        виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я учнів;

11.                        створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство.

Адміністрація закладу створює умови для соціальної адаптації учнів, комплекс заходів з адаптації учнів 1, 5, 10 класів. Практичний психолог, класні керівники,  допомагають учням у реалізації заходів із соціальної адаптації. Органи учнівського самоврядування беруть участь у громадській діяльності закладу.   

3.3. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти

У закладі здійснюється збір, узагальнення, аналіз та використання відповідної інформації для ефективного управління освітнім процесом та іншою діяльністю.

У закладі створений банк даних (статистика) за результатами освітнього процесу та освітньої діяльності:

 - статистична інформація форм ЗНЗ-1,  83-РВК;

 - інформаційна база про якість освітнього процесу на рівні різних класів;

 - інформаційна база про результати державної підсумкової атестації в співставленні з річними показниками;

 Для забезпечення більш широких і різноманітних зв’язків закладу із зовнішнім середовищем, у тому числі доступу до різних баз даних, джерел інформації ОЗ підключено до швидкісного Інтернету. Є зона Wі-Fі підключення.

Для забезпечення створення єдиного інформаційного поля та забезпечення публічності інформації про заклад освіти функціонує офіційний веб-сайт закладу      https://krukenychischool.blogspot.com/p/blog-page_51.html

Публічність інформації про діяльність закладу забезпечується згідно зі статтею 30 Закону України «Про освіту».

На офіційному сайті розміщуються:

· статут закладу освіти;

· загальні правила для учнів навчального закладу;

· кадровий склад закладу освіти;

· освітні проекти, методичний досвід;

· територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником;

· фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти;

· мова освітнього процесу;

·         матеріально-технічне забезпечення закладу освіти;

·         річний звіт про діяльність закладу освіти;

·         правила прийому до закладу освіти;

·         умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами.

Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється.

З метою використання інформаційно-комунікаційних технологій для ефективного управління освітнім процесом в закладі освіти створено інформаційно-освітнє середовище на порталі інформаційної системи управління освітою (ІСУО).

Показники ефективності реалізації: відповідність вимогам Закону України «Про освіту» щодо прозорості та інформаційної відкритості закладу освіти.

3.4. Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища

Заклад освіти забезпечує здобувача освіти з особливими освітніми потребами інклюзивним освітнім середовищем:

- необхідними ресурсами освітнього процесу, що мають відповідати ліцензійним та акредитаційним вимогам;

- умовами доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами.

Право на доступну освіту зазначеної категорії дітей реалізується за бажанням батьків шляхом організації індивідуальної форми навчання.

Заклад освіти за потреби утворює інклюзивні класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку та з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей (стаття 20 Закону України «Про освіту»).

Практичне впровадження інклюзивного середовища базується на принципах універсального дизайну та розумного пристосування. Зокрема, шкільний освітній процес відповідає широкому спектру індивідуальних можливостей здобувачів освіти; забезпечує гнучку методику навчання, викладання та подання матеріалу; доступні та гнучкі навчальні плани й програми.

Забезпечується урахування різного впливу шкільного середовища на «сенсорний досвід» дитини; використання кольору, світла, звуків, текстури; легкий доступ до інформаційно-комунікативних технологій.

Наявність необхідного розміру і простору:

- доступні навчальні місця для здобувачів освіти, у тому числі з прилеглим простором для асистентів вчителів;

- меблі, фурнітура та обладнання, що підтримують широкий спектр навчання та навчальних методик;

- можливість регулювання середовища для різноманітних потреб здобувачів освіти у навчанні та інше.

6. Освітній процес у разі потреби забезпечується навчальною, методичною та науковою літературою на паперових та електронних носіях завдяки фондам шкільної бібліотеки.

7. Для якісного соціально-психологічного та психолого-медико-педагогічного супроводу дітей з особливими потребами, батьків та педагогів у штаті є посади практичного психолога, соціального педагога.

3.5. Запобігання та протидія булінгу (цькуванню)

Запобігання та протидія булінгу (цькуванню) у навчальному закладі передбачає:

·         розроблення та оприлюднення правил поведінки здобувача освіти в закладі освіти;

·         розроблення та оприлюднення плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

·         розроблення та оприлюднення порядку подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;

·         розроблення та оприлюднення порядку реагування на доведені випадки булінгу (цькування)  та відповідальності осіб, причетних до булінгу (цькування) тощо.

3.6. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є їх атестація та сертифікація, яка проводиться відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України №1190 від 27.12.2018 року та  на підставі п.1.5, п.2.1, п.2.2 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України №930 від 06.10.2010 (зі змінами, затвердженими наказом МОН України №1473 від 20.12.2011 та №1135 від 08.08.2013).

Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників. Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством. За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України. Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.

Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Один із принципів організації атестації - здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.

3.7. Створення (удосконалення) системи розвитку здібностей дітей.

·         здійснення діагностики здібностей та обдарувань школярів;

·         створення моделі роботи з обдарованими дітьми;

·         реалізація системи внутрішніх заходів з розвитку здібностей та підтримки обдарувань (олімпіади, турніри, конкурси, змагання, виставки тощо);

·                    підготовка та участь обдарованих дітей у заходах вищого рівня;

·           розроблення й упровадження Положення про стимулювання педагогічних працівників за роботу з розвитку здібностей дітей;

·         прийняття й упровадження Положення про відзначення успіхів обдарованих дітей.

3.8. Застосування системи внутрішнього моніторингу для відстеження та оцінювання результатів освітньої діяльності.

До складу системи внутрішнього моніторингу належать:

·         система внутрішнього моніторингу якості освітньої діяльності та якості освіти;

·         система самооцінювання якості педагогічної та управлінської діяльності;

·         система оцінювання навчальних досягнень учнів.

Методи збору інформації:

·         Аналіз документів (плани роботи, звіти, протоколи засідань педагогічної ради, класні журнали тощо).

·         Опитування:

– анкетування учасників освітнього процесу (педагогів, учнів, батьків);

– інтерв’ю (з педагогічними працівниками, представниками учнівського самоврядування);

– фокус-групи (з батьками, учнями, представниками учнівського самоврядування, педагогами).

·         Моніторинг:

– навчальних досягнень здобувачів освіти;

– педагогічної діяльності (спостереження за проведенням навчальних занять, позакласною роботою тощо);

– спостереження за освітнім середовищем (санітарно-гігієнічні умови, стан забезпечення навчальних приміщень, безпека спортивних та ігрових майданчиків, робота їдальні та буфету, вплив середовища на навчальну діяльність тощо).

Інструментарій методів збору інформації:

·         пам’ятки для аналізу документів (щодо системи оцінювання навчальних досягнень учнів; фінансування закладу освіти; кількісно-якісного складу педагогічних працівників тощо);

·         анкети (для педагогів, учнів, батьків);

·         бланки спостереження (за проведенням навчальних занять, позакласною роботою тощо).

 

IV. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності в закладі освіти

Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

•           посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

•           дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

•           надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну  діяльність;

•           контроль за дотриманням академічної доброчесності  учнями;

•           об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності учнями  передбачає:

•           самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання;

•         посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

•         дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

•         надання достовірної інформації про результати власної навчальної  діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

•         академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

•         самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

•         фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

•         фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

•         списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

•         обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування; 

•         хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

•         необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

За порушення академічної доброчесності педагогічні  працівники навчального закладу можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

•           відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

•           позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

За порушення академічної доброчесності учні  можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

•           повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо); 

•           повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми. 

V. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

Школа регулярно контролює й оцінює показники, пов’язані з внутрішнім забезпеченням якості загальної середньої освіти, використовуючи системи контролю, що дозволяє оцінювати якість надання послуг у сфері освіти та їх відповідність встановленим вимогам.

Оцінювання результатів навчання здійснюється відповідно до:

- Орієнтовних вимог до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від19 серпня 2016 року №1009;

- Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом МОН молодьспорт від 13.04.2011 року №329.

         Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.

У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання результату освітньої діяльності здобувачів освіти як складової освітнього процесу. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.

Основними видами оцінювання здобувачів освіти є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація.

Результати освітньої діяльності учнів на всіх етапах освітнього процесу не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками. Метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

- контролююча – визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

- навчальна – сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

- діагностико-коригувальна – з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

- стимулювально-мотиваційна – формує позитивні мотиви навчання;

- виховна – сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають ураховуватися:

- характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

- якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

- сформованість предметних умінь і навичок;

- рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

- досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);

- самостійність оцінних суджень.

Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

Формувальне оцінювання учнів 1 класу проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 1 класу (листи МОН від 18.05.2018 №2.2-1250 та від 21.05.2018 №2.2-1255)

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти. З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування  та  коригування  можуть  проводитися  моніторингові дослідження  навчальних  досягнень  на  національному,  обласному, міському, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Навчальні  досягнення  учнів  3-11  класів  оцінюються  відповідно критеріїв  оцінювання  навчальних  досягнень  учнів  затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молота та спорту від 13.04.2011 р. №323 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти» зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. за №566/19304.

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Форми проведення видів контролю, їх кількість визначається робочою програмою та календарно-тематичними планами вчителів.

Поточне оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.

 VI. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності повинна передбачати підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань суспільства.

Вимоги до педагогічних працівників ОЗ встановлюються у відповідності до розділу VІІ Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 року №2143-VIII, чинного з 28.09.2017 року. Процедура призначення на посаду педагогічних працівників регулюється чинним законодавством (обрання за конкурсом, укладення трудових договорів) відповідно до встановлених вимог (ст. 24 Закону «Про загальну середню освіту»).

Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників у навчальному закладі є:

- освітній рівень педагогічних працівників;

- результати атестації;

- систематичність підвищення кваліфікації;

- наявність педагогічних звань, почесних нагород;

- наявність авторських програм, посібників, методичних рекомендацій, статей тощо;

- результати освітньої діяльності;

- оптимальність розподілу педагогічного навантаження;

- показник плинності кадрів.

З метою вдосконалення професійної підготовки педагогів закладу шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

.

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється за такими видами:

- довгострокове підвищення кваліфікації: курси підвищення кваліфікації при ЛОІППО;

- короткострокове підвищення кваліфікації: семінари, семінари-практикуми, тренінги, конференції, «круглі столи» тощо.

Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада закладу.

VII. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти

Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності визначає стратегію управління в закладі освіти, напрямки ефективних змін та розвитку освітньої системи. Для цього застосовується моніторинг якості освітнього процесу в закладі освіти як систему збору, обробки, збереження та розповсюдження інформації про стан освітнього процесу чи окремих його елементів із метою інформаційного забезпечення управління та прийняття оптимальних управлінських рішень щодо підвищення ефективності функціонування усіх складових освітнього процесу, їхній взаємодії для досягнення очікуваних й запланованих результатів, а також інноваційного розвитку закладу освіти.

Процедура управління процесом забезпечення якості освіти включає:

- ухвалення рішення про початок формування системи внутрішнього забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;

- призначення відповідальних за розробку, впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

- навчання педпрацівників правилам і процедурам впровадження внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

- формування та підготовка аналітичної групи з визначення ефективності впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти на окремих етапах та у цілому;

- формування Політики та Цілей у сфері якості (на перспективу, навчальний рік тощо);

- визначення видів діяльності та процесів у рамках складових внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

- розробка процедур для визначених процесів (дій, заходів) (внутрішні нормативні основи закладу освіти);

- визначення та розвиток системи моніторингу якості в закладі;

- удосконалення системи аналізу та прийняття підсумкових рішень.

Відповідальними за впровадження та вдосконалення системи забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності в закладі є  керівник закладу , заступники  з навчально-виховної та виховної роботи, педагогічні працівники, педагогічна рада закладу освіти.

З метою позитивного впливу на якість освіти необхідним є організаційний компонент у процесі формування внутрішньої системи, а саме:

·         виокремлення в структурі закладу освіти осіб, що беруть участь у процесі управління якістю ;

·         проведення заходів щодо навчання адміністративних та педагогічних працівників школи навичкам роботи для забезпечення якості освітнього процесу, підвищення оцінної культури педагогів;

·         розширення зв'язків закладу освіти з іншими освітніми установами, науковими організаціями, що спеціалізуються на вирішенні проблем управління якістю освіти.

Критерії ефективності управлінської діяльності в ОЗ щодо забезпечення функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти:
- наявність нормативних документів, де закріплені вимоги до  якості освітнього процесу (модель випускника, освітня програма);

- оптимальність та дієвість управлінських рішень;

- керованість процесу управління забезпеченням функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (наявність посадових осіб, які відповідають за управління якістю освітнього процесу);

- формування освітньої програми закладу освіти (раціональність використання інваріантної, варіативної складової);

- підвищення показника відповідності засвоєних здобувачами освіти рівня та обсягу знань, умінь, навичок, інших компетентностей вимогам стандартів освіти;
- кореляція показників успішності з результатами державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання;

- наявність та ефективність системи моральних стимулів для досягнення високого рівня якості освітнього процесу.

Сучасні положення освітнього менеджменту вимагають від керівника навчального закладу фахових компетенцій:

- прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін;

- забезпечувати відкрите керівництво;

- вивчати інтереси і потреби місцевої громади й суспільства в цілому, щоб визначати нові цілі і завдання;

- організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей;

- працювати над залученням додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей;

- постійно вчитися і стимулювати до цього членів педагогічного колективу.

Інакше кажучи, діяльність керівника закладу визначається такими чинниками:

-рівнем його компетентності;

-обраною концепцією власної діяльності;

-рівнем розвитку і спрямованості організаційної культури закладу.

Установити ефективність освітнього процесу, якість створених умов для його проведення, вплив керівника на продуктивність роботи школи неможливо без належної оцінки результатів його діяльності.

Однією з форм контролю діяльності педагогічних працівників, до яких належать і керівники закладу освіти, є атестація. Метою даного процесу контролю за діяльністю закладу є:

- найбільш раціональне використання спеціалістів, підвищення ефективності їх праці та відповідальності за доручену справу;

- сприяння подальшому покращенню підбору і вихованню кадрів, підвищення їх ділової кваліфікації;

- посилення матеріальної і моральної зацікавленості працівників;

- визначення відповідності займаній посаді;

- стимулювання їх професійного та посадового зростання.

Ефективність управлінської діяльності керівника закладу включає стан реалізації його управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності, ступінь їх впливу на результативність освітнього процесу, а саме:

1.Саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності.

2.Стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку закладу, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності.

3.Річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу.

4.Здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів.

5.Забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів.

6.Поширення позитивної інформації про заклад.

7.Створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні).

8.Застосування ІКТ-технологій у освітньому процесі.

9.Забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу.

10. Позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників.

VIII. Механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

Механізми реалізації ОЗ передбачають здійснення періодичного оцінювання компонентів навчального закладу за напрямами оцінювання відповідальними посадовими особами і представниками громадських структур закладу освіти на основі визначених методів збору інформації та відповідного інструментарію. Отримана інформація узагальнюється, відповідний компонент оцінюється, після чого зазначені матеріали передаються дирекції закладу для прийняття відповідного управлінського рішення щодо удосконалення якості освіти в навчальному закладі.

Дані щодо процедури та результатів оцінювання мають узагальнюватися зокрема в таблицях. Компоненти напряму оцінювання. До них віднесено (відповідно до наказу МОН України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти»):

·         освітнє середовище закладу освіти (облаштування території, стан приміщення закладу, дотримання повітряно-теплового режиму, стан освітлення, прибирання приміщень, облаштування та утримання туалетів, дотримання питного режиму тощо);

·         система оцінювання здобувачів освіти (оприлюднення критеріїв, правил та процедур оцінювання навчальних досягнень, здійснення аналізу результатів навчання учнів, впровадження системи формувального оцінювання тощо);

·         педагогічна діяльність педагогічних працівників (формування та реалізація індивідуальних освітніх траєкторій учнів, використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі, розвиток педагогіки партнерства тощо);

·         управлінські процеси закладу освіти (стратегія розвитку закладу, здійснення річного планування відповідно до стратегії, підвищення кваліфікації педагогічних працівників тощо).

Періодичність оцінювання. Визначається відповідно до частоти оцінювання (1 раз на п’ять років, 1 раз на 3 роки, 1 раз на рік, півріччя (семестр), , щомісячно, щотижнево тощо).

Відповідальні за оцінювання. Ними є не тільки члени адміністрації навчального закладу, а й представники колективу, громадських організацій закладу. Перелік таких осіб може виглядати так: директор, заступники директора педагогічні працівники, практичний психолог, соціальний педагог, бібліотекар, медична сестра, члени батьківського комітету, учнівського комітету тощо.

Методи збору інформації та інструментарій. У цій графі визначається метод збору інформації (аналіз документів, опитування, спостереження) та інструментарій (пам’ятка, бланк, анкета тощо).

Форми узагальнення інформації. До інформації, яку має надати відповідальна особа після завершення процедури оцінювання, віднесено аналітичну довідку, письмовий звіт, усний звіт, доповідну записку, акт тощо.

Рівень оцінювання. Рівень оцінювання як обов’язковий елемент механізму передбачає визначення рівня оцінювання: перший (високий); другий (достатній); третій (вимагає покращення); четвертий (низький).

Управлінське рішення. Управлінське рішення приймається на основі аналізу отриманої інформації у вигляді наказу, рішення педагогічної ради,  розпорядження, вказівки, письмового доручення, припису, інструкції, резолюції тощо і спрямовано на вдосконалення якості освіти в закладі.

Наказ "Про створення робочої і моніторингової груп та проведення комплексного самооцінювання за чотирма напрямками" на 2022-2023 н.р.

 

УКРАЇНА

ОПОРНИЙ ЗАКЛАД

«КРУКЕНИЦЬКИЙ ЗАКЛАД ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

І – ІІІ СТУПЕНІВ

МОСТИСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»

22364760

*  81364, Львівська обл.,Мостиський р-н, с.Крукеничі,вул.. Шевченка,67,корпус №1 krukenichy-school@ukr.net

 

НАКАЗ

10.09. 2021                                                                                                  № 73

Про створення робочої і моніторингової груп

та проведення комплексного самооцінювання

        Відповідно до Законів України «Про освіту» (стаття 41, частини 3 ст.48) та «Про повну загальну середню освіту» (стаття 42), Порядку проведення моніторингу якості освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України 16 січня 2020 року № 54, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2020 року за № 154/34437, Методики оцінювання освітніх і управлінських процесів ЗЗСО, наказу МОНУ «Про затвердження методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у ЗЗСО» від 30.11.2020 №1480, Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в ОЗ «Крукеницький ЗЗСО І-ІІІ ступенів Мостиської міської ради Львівської області», з метою розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти у школі, постійного підвищення якості освітньої діяльності, використання системного підходу до здійснення моніторингу на всіх етапах освітнього процесу

НАКАЗУЮ:

1. Провести у 2021-2022 н.р. комплексне вивчення й самооцінювання якості освітньої діяльності за напрямами:

Освітнє середовище в школі.

Система оцінювання результатів навчання здобувачів освіти.

Педагогічна діяльність.

Управлінські процеси.

2. Призначити заступника керівника  з навчально-виховної роботи Курант  Оксану Романівну відповідальною особою із забезпечення якості, забезпечення оперативного керування процесом вивчення.

3.   Затвердити склад робочої групи з проведення самооцінювання  (Додаток 1).

4. Затвердити орієнтовний План роботи робочої групи з проведення самооцінювання. (Додаток 2).

5. Відповідальній особі Курант О.Р.:

5.1. координувати результативне запровадження внутрішньої системи забезпечення якості;

5.2. систематично проводити навчання з членами робочих груп щодо визначення і аналізу відповідного компоненту системи забезпечення якості;

5.3. узагальнити результати самооцінювання та визначити рівень освітньої діяльності закладу освіти;

5.4. підготувати висновки і визначити шляхи вдосконалення освітньої діяльності.

6. Членам робочої групи:

6.1. використовувати такі методи збору інформації як вивчення документації, спостереження за навчальним заняттям, опитування та анкетування всіх учасників освітнього процесу;

6.2. підготувати перелік запитань для проведення анкетування серед педагогічних працівників, батьків та учнів, яким виповнилося 14 років, за напрямами відповідно до критеріїв оцінювання освітніх та управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти ;

          6.3. підготувати звіт до 15.05.2022 року за результатами самооцінювання з         

          пропозиціями про удосконалення освітньої діяльності.

7. Заслухати звіт про результати самооцінювання на засіданні педагогічної ради у травні 2022 року та врахувати її рішення при коригуванні  освітньої програми та річного плану роботи школи на 2022-2023 навчальний рік.

8. Оприлюднити звіт про результати самооцінювання та спостереження на сайті школи.

9.Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

 

Керівник                 Г.Й.Панчишин

 

Додаток 1

до наказу ОЗ «Крукеницький ЗЗСО І-ІІІ ступенів

Мостиської міської ради Львівської області»

№ 73   від 10.09.2021р.

 

СКЛАД РОБОЧОЇ ГРУПИ

з вивчення та самооцінювання освітнього середовища закладу

1.Курант О.Р.- заступник керівника з навчально-виховної роботи, голова робочої групи;

2. Макар Л.Я. - заступник  керівника з виховної роботи;

3. Головащенко Т.В. -  завгосп школи;

4. Титар Н.Б -, вчитель математики;

5. Пацула О.М. –вчитель початкових класів;

6. Голуб О.В.- практичний психолог;

7.  Думꞌяк Я.Я. - голова батьківського комітету ;

 8. Попільовський Ю. - член учнівського самоврядування.

 

Додаток 2

до наказу ОЗ «Крукеницький ЗЗСО І-ІІІ ступенів

Мостиської міської ради Львівської області»

№73   від 10.09.2021р.

 Орієнтовний план роботи робочих груп

з проведення комплексного вивчення й самооцінювання

 якості освітньої діяльності

 

№ з/п	Зміст роботи	Термін виконання	Відповідальний
І засідання
1	Організація та проведення комплексного вивчення й самооцінювання якості освітньої діяльності у 2020 –2021 н.р.	До 11.10.2021	Курант О.Р., відповідальна особа
2	Затвердження членів робочої групи з питань вивчення й самооцінювання якості освітньої діяльності		Заступники
3	Ознайомлення з критеріями, індикаторами оцінювання освітньої діяльності за напрямами		Курант О.Р.,
ІІ засідання
4	Провести навчання з членами робочих груп щодо визначення і аналізу відповідного компоненту системи забезпечення якості	До 20.10.2021	Курант О.Р.,
5	Підготувати опитувальні анкети, узгодження їх змісту	До 20.11.2021	Члени робочих груп
6	Про проведення проміжного опитування серед учасників освітнього процесу	До 10.12.2021	Члени робочих груп
7	Про проведення опитування серед здобувачів освіти та їх батьків	До 17.01.2022	Члени робочих груп
	Про проведення опитування серед педагогічних працівників	До 10.02.2022	Члени робочих груп
ІІІ засідання
8	Про підготовку звіту за результатами самооцінювання за напрямами	До 30.03.2022	Курант О.Р. Макар Л.Я
ІV засідання
9	Про узагальнення результатів самооцінювання та визначення рівня освітньої діяльності закладу освіти	До 12.05.2022	Курант О.Р.
ІV засідання
10	Про визначення шляхів вдосконалення освітньої діяльності	На засіданні педагогічної ради	Педагогічний колектив

Висновок про рівень якості освітніх та управлінських процесів ОЗ "Крукеницький  ЗЗСО І-ІІІ ступенів Мостиської міської ради Львівської області"за результатами проведення комплексного самооцінювання внутрішньої системи забезпечення якості освіти у 2021-2022н.р.

https://docs.google.com/document/d/1cVnkeC7Q342b9erHH6zWFcN_LVUWTnun/edit?usp=sharing&ouid=117860041208393574818&rtpof=true&sd=true

Презентація "Результати самооцінювання та спостереження за освітнім середовищем та шляхи вдосконалення освітньої діяльності в процесі розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти в ОЗ "Крукеницький  ЗЗСО І-ІІІ ступенів Мостиської міської ради Львівської області"

https://docs.google.com/presentation/d/1KWLG1vMxdpQzd6KKs5CCdTqMtHgg9ZVn/edit?usp=sharing&ouid=117860041208393574818&rtpof=true&sd=true

Результати проведення анкетування педагогічних працівників

https://docs.google.com/document/d/1-7hVM1RG3yTl4EjRUuHwx_CGvY6V1Vi2/edit?usp=sharing&ouid=117860041208393574818&rtpof=true&sd=true

Результати проведення анкетування батьків

https://docs.google.com/document/d/1bFKXCLsKf0CY82ubj7V4UhVQkg06i6tj/edit?usp=sharing&ouid=117860041208393574818&rtpof=true&sd=true

Результати проведення анкетування учнів

https://docs.google.com/document/d/12m8g1t56PR8P_8NHjU0FAfOPOhuZmtWy/edit?usp=sharing&ouid=117860041208393574818&rtpof=true&sd=true